РОСІЯ. ЛЮДИ ЯК ЛЮДИ?

… тим, хто в березні минулого року плескав у Кремлі із приводу «повернення» Криму — їм удари чоботом по нирках і ГУЛАГ явно не загрожували. Як і іншим 86-ти відсоткам. Ну добре, не підеш ти на мітинг у підтримку «Крымнаш» — ну, виженуть із роботи, це найбільше (але не розстріляють і на Колиму не пошлють). І, до речі, не всіх же ганяють на ці мітинги. Переважна більшість сидить собі вдома й сповідує «Крымнаш» цілком добровільно, наодинці із собою й телевізором, у сімейному колі, за покликом серця, без усякого тиску й без усякого стимулюючого страху.

Вони, ці люди, не пройшли через м'ясорубку терору. Вони мають досвід досить вільного пострадянського життя, у них закордонні паспорти й вихід в Інтернет, але притому вони вже готові нести по вулицях гасла: «Слава великому Путіну!» і «Смерть п'ятій колоні!» У них, в принципі, в 90-і був шанс стати нормальними людьми, увійти в коло нормальних народів. Але ні, вони по добрій волі вибрали сталінізм-2 і нісенітниці про нову імперську велич — ось в чому корінна відмінність наших сучасників від людей 30-х років. Знаючи все про сталінський терор, наші сучасники, за даними «Левада-Центру», його виправдовують, мабуть, сподіваючись, що новий терор особисто їх не торкнеться. Тобто вони, наволоч, згодні на репресії, якщо будуть «гребти» інших. Якщо іншим будуть ламати долі; якщо інших будуть гнобити, мучити й убивати. Ось яке в нас чудове населення сьогодні.

Цей нинішній добровільний неосталінізм, добровільна відмова від можливості бути вільним — набагато страшніше атмосфери 30-х років. Він знаменує повну деградацію, можливо, уже незворотну. Це виродження як наслідок наймогутнішої антиселекції, негативного калібрування.

У великій російській мові є слово «люди» і слово «виродки» (ориг. -слово «люди» и слово «ублюдки»). Як бачите, вони начебто співзвучні, схожі одне на одне (може навіть здатися, що корінь у них один). Однак значення цих слів зовсім різне. І корені різні — «люд» і «блуд» відповідно. Між цими двома словами при всьому їхньому деякому співзвуччі — дистанція величезного розміру. Така ж, як між росіянами 30-х років і нами, нинішніми росіянами. Там, в 30-х, були все-таки люди.