ТРЕТІЙ ДЗВОНИК РОСІЇ: ДОНБАС

Передбаченням намірів
і можливих дій противника –
надважлива зброя для перемоги

Пам’ятаєте звістку про майбутній референдум в Криму. То був перший дзвоник Росії. Був тоді ще короткий відрізок часу між дзвоником і подією, але ми той час згаяли. Тоді всі в Україні говорили, що це фейк, вистава і ніхто результати референдуму у світі не визнає. Отже, хай роблять, що хочуть… Росія зробила. І що? Так, світ дійсно не визнав, але з того часу відбулися глобальні зміни у відношенні Криму з Україною.

Другим дзвоником стала інформація про намір провести референдум на окупованих територіях Донбасу. Були теж заяви, що ніхто цей референдум не визнає, що він немає ніякої юридичної сили, а фейкові республіки, якщо вони будуть створені, світом не будуть сприйматися як легітимні. Референдум відбувся, незаконні утворення існують, незважаючи на те, що світ їх не визнає.

Третій дзвоник взагалі прозвучав несподівано і навіть без будь-якого часового терміну до початку дії. Росія зробила заяву, що визнає документи, які видаються «ДНР» і «ЛНР».  Зрозуміло, що світ знову не визнає таке ноу-хау Росії. Проте від цього Україні не легше не стане.

Якщо нашим ворогом визнаються документи цих незаконних утворень, то, в будь-який час, коли заманеться Росії, може пролунати раптово ще один дзвоник і початися заміна на аналогічні, тільки вже видані російськими державними інституціями. і разом з цим особи автоматично отримають  російське громадянство.

Після всього сказаного треба буди зовсім нездогадливим, про що буде дзеленчати п’ятий дзвоник. Після отримання російських документів, створивши таким чином територію, заселену російськими громадянами, Росія, не змигнувши оком, заявить: наші громадяни - наша територія. І зробить те, що, як добре видно вже сьогодні, надумала зробити, повторивши історію з Кримом.

Цей нескладно читаємий план має на меті ще одну хитрішу і краще приховану ціль: створити цейтнот для України у виробленні адекватного рішення перед створеною визнанням з боку Росії документів і подальшими діями загрозою і таким чином підштовхнути Україну до неналежно продуманих, помилкових дій з проведенням референдуму на окупованих територіях на умовах Москви, що дасть можливість Москві запустити в Київ свого троянського коня - мати свою легітимну присутність в українській владі і руйнувати Україну зсередини. А це ще більша загроза українській незалежності.

Ми зараз, слава Богу, знаходимося у часі лише після третього дзвінка. Щоб не сидіти склавши руки і не чекати, коли Росія завершить справами задуманий оцей свій примітивно-прозорий і нехитрий  сценарій, Україна має дати негайну і рішучу відповідь. Буде це припинення дипломатичних стосунків, визнання Росії воюючою стороною чи щось інше – справа відповідних відомств України, які й існують, щоб вирішувати подібні питання. Але зволікання з належною відповіддю - подібне смерті.

Може, й гаранти безпеки нашої країни, що підписали Будапештський меморандум, хоч раз, реально підтримують Україну? Одним з таких кроків Заходу, що звів би нанівець ці загрози Москви, могло б бути взяття під контроль силами гарантів чотириста кілометрової ділянки кордону Росії і України, наразі неконтрольованої останньою.