lexikoukr   ГОЛОВНА - ДОПИСИ - 2017

СЛОВА МАСНІ, А ПИРОГИ ПІСНІ...
ЗАКОНОПРОЕКТ N5670 “ПРО ДЕРЖАВНУ МОВУ”

(Обговорення. Початок)

 


Автор: М. Терлецький

24 лютого 2017 р.
1190-й день з початку Революції Гідності

 

 

 

Хвалися не родичами орлами,
а своїми ділами

 

 

Два слова на початку
В ЗМІ та соціальних мережах розпочата шалена кампанія на підтримку законопроекту № 5670 “Про державну мову”.

 

Як стверджують прихільники законопроекту він напрацьований робочою групою під керівництвом професора Володимира Василенка при Міністерстві культури. До робочої групи входили представники громадськості та експерти, що спеціалізуються на питаннях мовної політики. Співавторами законопроекту виступили понад 30 народних депутатів з різних фракцій. Цей перелік прізвищ відомих депутатів і поважних людей, обтяжених науковими ступенями, мав, на думку прихильників, переконати суспільство підтримати законопроект № 5670, навіть без достатніх аргументів його переваги над іншими і навіть не читаючи... Підпиши петицію на підтримку!


Заходи виявилися такими потужними і галасливими, що громадськість замислилась: а й справді, чи все те золото, у чому нас так заповзято запевняють. І чи знову народна мудрість і тут не виявиться несхибною: де велика рада, там рідкий борщ…

 

На колір і смак товариш не всяк
Індивідуальні смаки громадян, звичайно, не мають вирішальної ваги щодо оцінки правового документа. Проте, оскільки в законопроекті мова йде саме про українську як державну мову України, то замість слів яскраво вираженого іноземного походження, таких як “функціонування”, цілком можливо було знайти у багатій українській мові відповідник стовідсотково українського походження.

 

Косо, криво, аби живо
Коли подивитися на структуру документа, викладеного на сайті ВР (тут теж), який опрацьований декількома десятками депутатів, їхніми помічниками і спеціалістами, поза сумнівом, з вищою освітою і такими, що мають наукові ступені, впадає в око передусім його недолуга структурованість, якої не припускаються навіть учні середньої успішності в середній школі, що працюють з текстовим редактором. Ось невеличкий фрагмент структури документа.

 

структура

 

Як добре видно, рівень заголовка розділу V. ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ В ПУБЛІЧНИХ СФЕРАХ дорівнює рівню заголовків статей, звісно, що останні мають бути нижчими,  окремі заголовки, як наприклад, заголовок статті 17 взагалі на рівні звичайного тексту, проте 11 частина статті відповідає рівню заголовка розділу V.  Одним словом, рівні частин тексту документа переплутані або не визначені взагалі, тобто структура документа в нормальному вигляді відсутня.

 

Не думаю, що текст документа, який готується в найвищому органі держави, який підписали декілька десятків освічених людей, при сумлінному і ретельному опрацюванні мав би таку якість. Очевидно, документ опрацьовувався в режимі цейтноту і подавався на розгляд ВР за принципом: будь-що, аби скоріше, щоб не відстати від конкурентів, а там вже доведемо його колись до тями…

 

Ще й риби не піймали, а вже заходилися юшку варити.

Якщо ви читаєте цю статтю, то, напевне, користуєтеся Інтернетом і знаєте, що таке посилання. Останні бувають коректними і «битими». Коли ви клацаєте на «битому» посиланні, то отримуєте замість бажаної сторінки вікно з кодом помилки. Таки «биті», тобто хибні посилання, вказують або неправильну адресу, або неіснуючий об’єкт. Це наслідки роботи, виконаної поспіхом чи невмілими виконавцями.


Коли в тексті законопроекту № 5670 “Про державну мову” я бачу десяток посилань на неіснуючий ЗУ «Про права осіб, що належать до національних меншин», я розумію, що комусь так хотілося випередити конкурентів, що подавали з «битими» посиланнями. Хоча цілком може бути, що серед  десятків підписантів з дипломами про юридичну освіту і сотнями помічників не знайшлося жодного, хто б помітив юридичні ляпсуси. Скажімо, понадіялися один на одного: надто багато підписів під документом.


Я передбачаю, що ті, для кого така юридична аберація виявиться несподіванкою, будуть розповідати, що вони планували подати проект ЗУ «Про права осіб, що належать до національних меншин» на розгляд ВР. Але подати на розгляд і мати чинний закон, на який можна посилатися, як кажуть в Одесі, це різні речі.


На сьогодні є чинним ЗУ «Про національні меншини». І якщо автори проекту 5670 мають намір замінити його ЗУ «Про права осіб, що належать до національних меншин», то не треба спішити поперед батька, а дочекатися прийняття останнього Радою.


Але й це ще не все. Якщо й справді є думка поміняти закони, то як можуть тридцять депутатів пояснити, що їх проект містить також посилання і на існуючий ЗУ «Про національні меншини» (Розділ VІІІ. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ч.2 п. 2.18).


Чи вони передбачають одночасне існування наразі чинного закону і того, що, можливо, приймуть? Але норми ЗУ «Про національні меншини» у багатьох випадках суперечать нормам, що прописані в проекті 5670. Яке тоді співіснування – до першого подання до КСУ?


Оце ситуація, скажете ви, а чого ж нам і день і ніч товчуть, що проект 5670 розроблений цілим військом депутатів, експертів, громадськості; чого, лякаючи іменами поважних людей, обтяжених науковими ступенями, методично наводять на думку, що він бездоганний; чого закликають підтримувати, підписувати?  Може, саме тому звідусіль і безперестанно й лунають заклики про «сліпу» підтримку, що проект вже не такий і бездоганний... Та ще й своє ім’я з його якістю пов’язала так звана еліта...

 

Далі буде…

 

 

 

 

 

 

 

 

 



КРАЇНИ
Flag Counter

   LEXIKOUKR  EST. 2013