НКРЕКП: ЛІЧИЛЬНИКИ НЕПОТРІБНІ

(ПОВЕРТАЄМОСЬ В МИНУЛЕ СТОЛІТТЯ)

Якщо лічильники стають непотрібними,
то, може, непотрібна і НКРЕКП:
її не було сто років тому

Щодо розрахунку абонплати
Для організації, яка обслуговує деяку кількість споживачів певною газотранспортною системою, загальна вартість (P) її послуг цим споживачам за звітний період має дорівнювати добутку собівартості (С), пов’язаною з наданням послуг цією системою, і коефіцієнта прибутковості k_pr:

P = C x k_pr ;
З іншого боку, кількість споживачів (N) за звітний період споживають загальний обсяг газу (V), що дорівнює сумі об’ємів газу, витрачених кожним i-м споживачем (v_i), тобто:

 N
V = ∑ v_i ;
i=1

Таким чином, реальний справедливий тариф транспортування одиниці об’єму газу до споживача має складати

t_jst = P/ V;

І кожен споживач має сплатити свою частку витрат за транспорт газу, тобто:

p_i = T x v_i ;

Зрозуміло, що кожен споживач витрачає газу набагато менше ніж пропускна здатність лічильника, що встановлена на внутрішньому газопроводі (vi ≪vimax).

З нас хочуть забирати:

Місячний платіж = 24 х (365/ 12) x 1,0296  х t_sup  х  q_i  =

= 730 x 1,0296 х  q_i  х  tsup  =  Q_i  х  t_sup ;  (грн. в місяць без ПДВ)

де:  365 і 12 – кількість днів і місяців в році;730 – кількість годин в середньозваженому місяці протягом року;1,0296 - коефіцієнт тиску визначений відповідно до глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем q_i - максимальна пропускна спроможність лічильника i-го споживача; Q_i – віртуальна кількість спожитих кубів газу за місяць (пропускна спроможність лічильника) i-го споживача; t_sup - тариф постачальника (грн. за 1 мЗ на годину);.

Виникають питання:
- для чого взагалі потрібен лічильник, коли можна поставити на вводі калібровану шайбу - і все;
- чому маємо платити за повну пропускну здатність лічильника, а не те, що проходить через нього за фактом;
- для чого громадяни повинні плати за віртуальне споживання газу безперервно протягом місяця (730 годин);
- чому з однаковими лічильниками споживачі платять однакову абонплату за транспортування за однакові віртуальні обсяги споживання газу, незважаючи на різні (навіть на порядки) об’єми фактичного використання.
Відповідь проста. Відмова від сплати за фактичне споживання і перехід на віртуальний облік створює умови:
- ускладнення і непрозорість ціноутворення на користь власників транспортних компаній,
- несправедливість розподілу витрат серед споживачів, здешевлення витрат тих, хто фактично споживає більше, за рахунок тих, хто споживає менше;
- збільшує загальну вартість надходжень на користь власників транспортних компаній порівняно з сплатою за фактичні обсяги;
- створює умови для подальшого ще більш непрозорого ціноутворення на ринку газу.

Вислід.
Такі дії  НКРЕКП приводять до того, що лічильники стають непотрібними і повертають нас на століття назад. То, може, в такому випадку і непотрібна і НКРЕКП, якщо не варто нічого вимірювати? А ще непотрібна велика кількість контролерів, І все це неодмінно скоротить собівартість газопостачання. Чудеса!