Відгук на статтю "Микола Катеринчук: Люди бояться, що їх розстріляють на Майдані"

Нарешті ми починаємо давати справжню оцінку нашому громадянському «попереду усіх пострадянських» суспільству.

Виявляється, що в Україні є зовсім мало громадян, тобто населення з громадянською позицією, і 40 млн. мешканців, у яких хата скраю. Українці не бажають користуватися своїми конституційними правами, щоб відстоювати свої інтереси у законний цивілізований спосіб. У нас або шини, коктейлі "Молотова", бруківка, або нічого. Більшість з тих, що мають доступ до Інтернету бояться навіть петицію підписати – і ті, що «на службі», і ті, що ні... Це не "європейськість", це щось зовсім інше.

Хіба можна порівняти реакцію європейського суспільства на погіршення рівня життя і "проєвропейського" українського? Хіба ми не бачили, як українці виходили на мітинг проти тарифів. У виборі між несприйняттям свого становища, пов’язаного з недостатнім розміром оплати праці, або отриманням субсидій, все більше людей віддає перевагу субсидіям, тобто відбувається здвиг у свідомості українців в бік сприйняття жебрацтва як нормального стану.

Лакмусовим папірцем дійсної самооцінки свідомості українців є їх майже індиферентне відношення щодо спротиву "узаконення" продажу землі.

Ми хвалимося, що у нас суспільство більш зріле, більш "європейське", ніж у Росії? Побійтеся бога! Останні події з пробудженням росіян вказують, що ми втратили і цю перевагу.

Скажу більше: якби в Україні був Путін, то у нас би, на відміну від тих же росіян, ніхто й носа на вулицю не висунув би. Сумно? Так. Але ми заслуговуємо ту владу і таке життя, яке заслуговуємо. І це істина.

Порівняйте: Росія. Люди як люди?

Микола Катеринчук: Люди бояться, що їх розстріляють на Майдан