Прокурор мимоволі.
Що встиг Луценко за рік у кріслі генпрокурора

Сьогодні виповнився рівно рік з моменту призначення 15-го за рахунком генерального прокурора України. 12 травня 2016 року Юрій Луценко сів у крісло чиновника з усіма супутніми для української політики факторами: скандалами й цілим списком обіцянок. У першу чергу, мова йшла про розслідування по справах Майдана, притягненні до відповідальності винних у розстрілах під час Революції Гідності, у тому числі збіглого Віктора Януковича й компанії, анексії Криму, збройному конфлікті на сході країни, незважаючи на їхню політичну приналежність.

Крім того, Луценко намітив чистку в самій прокуратурі й проведення реформи цього органа влади. Втім, усе перераховане вище було в планах і в його попередника — Віктора Шокіна, що сьогодні намагається відновитися на посаді.

Realist спробував пригадати найгучніші успіхи й невдачі генпрокурора, його виконані або «забуті обіцянки».

При вступі на посаду Луценко пообіцяв не затримуватися в кріслі довше 1,5-2 років

Початок: непрофільний прокурор
На відміну від попередників, Юрій Луценко не мав настільки негативного іміджу, не вважався представником «родини», яких беззастережно призначала будь-яка влада, бажаючи одержати вірного й керованого очільника настільки важливого політичного інституту. А також, незважаючи на перебування в президентській фракції БПП, не був«на сто відсотків» людиною Петра Порошенко.

Більше того, Луценко усе ще зберігав популярність, що дісталася йому після звільнення з ув'язнення під час режиму Януковича. У кулуарних розмовах, приміром, можна було часто почути, що перебування у в'язниці навіть пішло на користь екс-міністрові внутрішніх справ, більш відомому громадськості своєю не самою дисциплінованою поведінкою.

На цьому, мабуть, плюси старту прокурорської кар'єри, закінчилися. Спеціально під кандидатуру Юрія Луценко Верховна Рада проголосувала зміни в законодавстві, що дозволили зайняти пост глави ГПУ людині без юридичної освіти (Луценко за фахом інженер електротехніки. — R0). Раніше норма про освіту була обов'язковим критерієм при відборі кандидатур.

Петро Порошенко підписав закон «під Луценка» усього за кілька годин після прийняття. До вечора він був опублікований у спецвипуску «Голосу України», а парламент, не відкладаючи в довгу шухляду, підтримав подання про призначення.

12 травня 2016 року. Луценко – генеральний прокурор

Обіцянки: два роки риболовлі генерального могильника
Під час своєї першої прес-конференції Юрій Луценко зізнався, що не має наміру обіймати посаду тривалий строк. За його словами, для продуктивної роботи у відомстві вистачить і 1,5 — 2 року. «Ні в душі, ні по життю я не прокурор, і не хотів би затримуватися, оскільки в мене інші погляди на життя», — визначив тоді свої пріоритети Луценко.

Рівно через місяць після призначення новий генпрокурор озвучив і свої плани. Перше — доведення до суду кримінальних справ по Януковичу і його оточенню. Друге — доведення до кінця справ по Майдану. Третє — повернення в бюджет украдених коштів екс-влади.

Крім того, Юрій Луценко вирішив провести реальну реформу усередині Генпрокуратури, повернути довіру до цього органа влади й призначити дійсно незалежних прокурорів. Свої плани в цій частині роботи новий генпрокурор назвав «великою риболовлею на велику рибу», а себе «генеральним могильником». До слова, на противагу заявам Луценко, говорячи про роботу Віктора Шокіна після відставки, Петро Порошенко назвав його реформатором, що дав старт багатьом голосним справам і розслідуванням.

Справа Януковича
Заочний осуд екс-президента Януковича можна назвати найбільшим досягненням Юрія Луценко як генпрокурора. Правда, передати справу до суду він пообіцяв ще до кінця 2016 року. Але через конфлікт із керівником Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергієм Горбатюком, який безпосередньо розслідував карне виробництво проти Януковича, спроб захисту колишнього президента зробити з нього свідка під час розгляду справи «беркутовцев», плани довелося відкласти. Проте, майже до річниці перебування на посаді, 4 травня 2017 року в Оболонському районному суді Києва відбулося підготовче судове засідання за обвинуваченням Віктора Януковича в державній зраді. Частково задовольнивши клопотання захисту президента-утікача про його виклик на засідання, суд оголосила перерву до 18 травня. " Цей процес не тільки щодо громадянина Януковича. Цей процес також щодо його кремлівських хазяїв, які використовували, як фіговий листок, підписаний Януковичем документ, для того щоб окупувати український Крим", — заявив Луценко, назвавши суд безпрецедентним для України випадком.

Ложка меду — $ 1,5 млрд Віктора Януковича і його оточення, арештовані за матеріалами розслідування ГПУ. Ці кошти вже передані в Державну казначейську службу й Міністерство фінансів.

Ложка дьогтю — Інтерпол припинив міжнародний розшук збіглого екс-президента України саме напередодні суду. У ГПУ, щоправда, заявили, що будуть оскаржувати рішення міжнародної організації, але факт залишається фактом — Україна занадто зволікала із кримінальними справами щодо влади.

Поки не зовсім ясно, як ГПУ збирається здійснювати вирок у випадку осуду Віктора Януковича, але в Юрія Луценка є всі шанси увійти в історію прокурором, що «посадив президента, який у свій час посадив самого прокурора».

Багато шуму — мало результатів
Рік роботи нового прокурора можна назвати самим медійним в історії ГПУ. Прокуратура дійсно розпочала кілька голосних карних виробництв, провела багато обшуків, ініціювала зняття недоторканності з низки депутатів. Все це незмінно супроводжувалося яскравими заявами, прес-конференціями, приїздами в парламент, публічними арештами.

У деяких випадках настільки відкритий спосіб повідомлення про справу, давав «фору» підозрюваним. Приміром, спроба заарештувати народного депутата Олександра Онищенка, підозрюваного в розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах: поки з політика знімали недоторканність, робили заяви й обговорювали ситуацію в кулуарах, Онищенко встигнув зникнути за межами країни.

Яскравим висвітленням у ЗМІ супроводжувалися й обшуки мерів міст Київської області Бучі й Ірпеня — Анатолія Федорука й Володимира Карплюка. Останніх у ГПУ обвинувачували в незаконному відводі у власність земельних ділянок. Також голосно проходили обшуки в маєтках Андрія Клюєва й Володимира Сівковича ( у справі щодо подій на Майдану. — R0). У підсумку ніхто з підозрюваних не був арештований. Згадані мери дотепер виконують свої обов'язки.

Поки не ясно, як закінчаться справи по ще двом одіозним особам: улітку минулого року ГПУ узялася за екс-регіонала Олександра Єфремова, якого, крім зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, підозрюють в організації й підтримці «ЛНР». Зараз справа перебуває в суді, але, судячи з її просування, у Єфремова є всі шанси вийти «сухим з води».

Улітку минулого року ГПУ узялася за Єфремова, якого, крім зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, підозрюють в організації й підтримці “ЛНР” Не зовсім зрозумілим у справі Єфремова залишається й епізод з одним з головних свідків — Володимиром Медяником. Спочатку Юрій Луценко заявляв, що є досить доказів проти Медяника, а через якийсь час, що той «налаштований за Україну», а тому свідка відпустили. Ще один знак питання — відомий олігарх, депутат «Опоблока», а якщо зовсім точно екс-регіонал — Вадим Новинський. Із проханням зняти недоторканність із цього депутата Юрій Луценко особисто приїхав у парламент. Правда, навіть позбувшись депутатського імунітету, Новинський не став утікати з країни, а виходить, серйозних доказів у ГПУ поки немає.

Але якщо Новинского, Єфремова й навіть Онищенка можна приписати до умовних перемог — адже до Луценко такої кількості карних виробництв проти політиків не відкривав жоден із прокурорів, то ряд недоведених до розуму справ, викликає багато критики в його бік. Зокрема мова про справи « бурштинової мафії», «брильянтових прокурорах» і що найважливіше — розслідувань по вбивствах людей на Майдані, розгоні студентів і інших трагічних подій Революції Гідності. По жодному із цих питань особливих успіхів або хоча б найменших просувань не спостерігається. Принаймні, у публічній площині.

Очищення прокуратури
Реалізація цієї обіцянки Юрія Луценка залишається досить суперечливою. З одного боку, запуск бази анкет добропорядності прокурорів — безумовно, бонус для генпрокурора. Нагадаємо, що 16 липня 2016 року Луценко зобов'язав співробітників ГПУ, регіональних і місцевих прокуратур щорічно подавати так звану анкету добропорядності — спеціальні анкети з доходами й витратами, дані з яких можуть дати підстави для службової перевірки. Усі анкети повинні перебувати у відкритому доступі на сайті ГПУ, де будь-який громадянин зможе їх прочитати й у випадку невідповідності прямо повідомити в ГПУ. З іншого боку, анкети добропорядності так і залишилися лише формальністю: за останній рік з 12,5 тис. прокурорів до відповідальності було притягнуто лише троє. Кадрову політику й реформування прокуратури експерти й зовсім називають однією зі слабких сторін Юрія Луценка. За рік істотних змін у цьому напрямку, на жаль, не відбулося.

Втім, 15 квітня 2017 року набули чинності зміни в закон про прокуратуру. Згідно з документом кадрову політику будуть формувати Вищий орган прокурорського самоврядування — Рада прокурорів, яка обирається строком на п'ять років, і Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. А тому повноцінно судити про роботу Юрія Луценко як головного прокурора країни можна буде ще через рік. На цей термін глава ГПУ зможе виконати свою найгучнішу заяву — реалізувати задумане повною мірою й піти з посади.

Джерело: Realist
Переклад на українську: Lexikoukr

Читати ще

Генпрокурор "Закон і Справедливість" або втрачене покоління

Новела від Луценка: ось тобі, прокуроре, і Юріїв день!

Ось тобі, прокуроре, і Юріїв день? Чи обіцянка — цяцянка, а народу радість?

Чи є Генеральна прокуратура України і регіональні підрозділи юридичними особами?

Казав пан — кожух дам, та слово його тепле, або чергова вигадка Генпрокурора Юрія Луценка

Гастроли Юрия Луценко: тупо и глупо
Луценко привычно валяет дурака: дела против Авакова уже нет
Сын генпрокурора Луценко арендует у простой женщины 8 квартир на Печерске
Гастроли Юрия Луценко
Гастроли Юрия Луценко. Часть 2: сменщик Шокина
Гастроли Юрия Луценко: что стоит за «янтарным делом»
Луценко: семейный подряд
Воровские семьи Украины
Будут бить
Просто дурят
Игра в дурака